Previous Entry Share Next Entry
Wacken 2016 день другий.
sandman1975
_MG_0731_WOA16_Impressionen-Festivalgelaende-PartyPics_M_Sensche_HiRes.jpg

Поки їхали на базу та потім за пловом обговорювали перший фестивальний день, наскладали наполеонівських планів на наступний день з пошуками пляжу та купанням в Північному морі. Як це зазвичай буває, багато які плани так і лишилися лише планами. Коротше, всі камради дрихли без задніх.
Дехто з нас вчора був невідомо де, судячи з взуття...

IMG_1747.JPG

Поляки всі були на роботі, ми хоч роздивилися своє помешкання. В коридорі лежав собі парашут, його чомусь ніхто не сфоткав. В будинку була купа цікавих хазяйських речей, які яскраво дісонували з артефактами, привнесеними поляками.
Чого варте ось це піаніно, наприклад?

image-0-02-01-d58fe86bc276876700bdbd4d908855c4ddb14089032b7cb01832cf24aa39e9b9-V.jpg
А годинник?
image-0-02-01-b88f070d38a4eff5ed35d3413a4c0f08cc91714d7cf18253e5841b8ec9f3a4ea-V.jpg

image-0-02-01-141ed1702e93fb870916c5f5b9c1600d6a2f2dfaf926adfe6fcc90fee7ad746b-V.jpg

image-0-02-01-180ae005cea5f411b6dfc1b3c0c478025d8e4062d51528ad88aa2a0adccfc271-V.jpg

Такою в нас була тераса, поруч- дамба, а за нею- Ельба.

image-0-02-01-bf9a61018c3bdbd414d1e7347e6ecf1d631a01ac0296fddf2cbbbdd8bb6610b7-V.jpg

image-0-02-01-66093daa4820ffe60e879f8f6a2e2b9e7a92d0a0361e06a2bada59af51d7d6ff-V.jpg

Забули сфоткати контейнер для склотари, він був на 80% повний, поляки не дурні випити.

IMG_7206.JPG

IMG_7205.JPG

Погода була прекрасною, передчувався прекрасний фестивальний день. Потроху повставали, поприводили себе до ладу гарно поснідали пловом. Чергова військова рада прийшла до рішення провести традиційну фотосесію сьогодні, а не в останній день, погода порою змінювалася миттєво. Витративши час та сили, ми отримали необхідні нам знімки, але жоден камрад не наголосив, що я вдягнув вакенську футболку задом наперед,- угар вчорашнього шаленого дня не відпускав та вимагав продовження.

IMG_1757.JPG

IMG_1760.JPG

IMG_1769.JPG

IMG_1762.JPG

Треба було потроху вирушувати на фест, тут ми згадали, що треба заїхати в Ітцехо, поповнити запаси "прісної води".

image-0-02-01-7c0e54c05a5d515a7896fec4bd86d5637a66e2110a4069a0ef0d5892964bbc58-V.jpg

20160805_150339.jpg

Коротше, Loudness, пробач нам...

normal_woa-patrick-schneiderwind-loudness-(3-von-6).jpg

Не забули зробити кадри "ми там були" біля стелли.

IMG_7211.JPG

Коли прибули на те саме місце, вчорашній дідок-фермер вже чекав на нас та тримав забукане вчора місце. Не відмовився від чумацького перекусу та пляшки пива.

image-0-02-01-23dce6955581920c518a12e4216f8eacc85eeceb0e9f417fcd363b6b36ef4946-V.jpg

Сьогодні ми почували себе вже більш вакеністами, чим минулого дня, Свята земля чудеса робить. Променад вулицею села Вакен приніс нам купу нових враженнь про мешканців фесту, тут люди відривалися на всю катушку. Дехто відігрівався в сухому місці після ночівлі в наметах та набиралися сил.

IMG_7218.JPG

Швидка - вона така швидка.

IMG_7219.JPG

IMG_7220.JPG

Зустріли Монсерат Кабальє.

IMG_7224.JPG

IMG_7234.JPG

IMG_7238.JPG

IMG_7240.JPG

Народ потроху позбавлявся вакенських гівнодавів. А може то Свята земля викинула артефакти минулих років?

IMG_7244.JPG

IMG_7241.JPG

IMG_7281.JPG

Професор Плейшнер. Всі мешканці фесту виглядали дуже щасливими і відривалися на всю катушку. Ми від них не відставали.

IMG_7279.JPG

IMG_7266.JPG

IMG_7248.JPG

Цей день мав бути нелегким з точки зору фізичного навантаження. Ми мали подивитися виступи ВІСЬМИ груп!!!
Вчорашній дощ під Whitesnake+Maiden добре наситив Святу землю водою, дехто вирішив скинути свої скороходи.
Вакенські гівна цього дня були куди рідкішими. Про них пізніше розповім окремо.
Першим в списку в нас був містер Axel Rudi Pell.
Список взагалі виглядав так:
1. Loudness 2.15
2. Axel Rudi Pell 4.45
3. Eluveitue ??? 6.00
4. Bullet for my Valentine 7.30
5. Hansen&Friends-Tarja 9.00
6. Blind Guardian 10.30.
7. Unisonic 12.15
8. TESTAMENT 1.45
Loudness......, ну .... так вийшло, а я хотів цих мазерфакнутих япошок.
Про Axel Rudi Pell гадки не мав ніхто з нас,- пішли по пораді Олега,- одного з невідбувшихся вакеністів. Ми дочалапали до True stage саме тоді, коли ось-ось мав розпочатися виступ цієї банди. Народ навкруги був з залишками угару вчорашнього дня і плавно переходив в угар дня сьогоднішнього. Ще одна характерна особливість фестивалю полягала в тому, що на всіх німецьких виконавців збиралася дуже велика аудиторія, не дивно, ми ж в Німеччині, особливо ми це прочухаємо на Blind Guardian. Стояли біля "ветеранів".

image-0-02-01-4ccecb1670883fb7fd8b08051697303686c9682bb3b85c5eabbbf8fa80526de3-V.jpg

Так от Axel Rudi Pell. Скажу одразу, виступ мені сподобався. Це нагадувало по музиці Rainbow з Dio, Sabbath з Dio.

maxresdefault.jpg

ARPell_L120804_044WOA-2012©SightOfSound_BINARY_314584.jpg

ARPell_L120804_038WOA-2012©SightOfSound_BINARY_314582.jpg

ARP-Wacken-2016-1.jpg

IMG_7257.JPG

Манера співу вокаліста теж мені нагадала Діо, хоча тембр голосу був зовсім іншим. Це був красивий hard-rock з домішками мелодійного heavy metal. Сам Аксель часто солював на своїй гітарі. З задоволенням відкрили для себе цю групу. Треба буде придбати пару платівок, послухати.
Тут ми вперше побачили любителів як слід викупатися в вакенських гівнах. Їх багато.

woa-patrick-schneiderwind-mud-people-(13-von-14).jpg

Це щось на зразок Мертвого моря, Свята земля, все таке. Щасливі люди. Хотілося музику послухати, та й "біленького" шкода, якщо б не ці фактори - йди знай як воно б було під Балентайнс.



На Eluveitue в нас стояли знаки питання.

2016-08-05_17-34-16_C79I8350.jpg

Чесно кажучи, я не знав, чим заповнити паузу перед кулею, тому вибрав те, що було поруч- на Black stage. Ми відвели їм дві пісні, і якщо не йде- йдем гуляємо до кулі. Так воно й вийшло, - ну зовсім нам не зайшов фолк-метал з вокалом на галльській мові. Пішли ми гуляти по фесту.
Відвідали Wet stage, там грали якусь зовсім не нашу музику, ми все-таки більше тягнемося до Old school metal.
Попалися на розвод з зарядкою телефонів.

IMG_7309.JPG

IMG_7306.JPG

Заглянули в аутлет, перепочили на відносно сухому місці.

IMG_7296.JPG

IMG_7293.JPG

Пошвендалися та й повернулися до True stage, де малася виступити Куля для коханої.
Людей прийшло дуже багато, ми встали біля "ветеранів".
Музиканти вийшли, помахали ручкою і понеслася....
З першої секунди пішов такий напір угару, що вся увага була прикута до сцени. Драйвові ритми, оригінальні соло, присутність 2-х бас-бочок, 2-х варіантів вокалу - скаженого трешевого ору і чистого мелодійного голосу.

IMG_7327.JPG

IMG_7322.JPG

2016-08-05_19-21-25_B10I7623.jpg

2016-08-05_20-25-20_B10I7940.jpg

Музика вдало поєднувала в собі і трешеве рубилово і легкий нью-металевий мейнстрім. На вокалі були почергово то гітарист, то басист, басист був "поганий хлопець", гітарист та лідер - "хороший", авторитетні джерела заявляють, що їхня музика відноситься до "металкору". Час від часу музика та манера виконання нагадувала Металліку часів "Kill`em All"- шалена швидкість, драйв. Та шо там казати, фронтмен був в футболці Металліка!!! В монітори було видно, як ближче до перших рядів фани утворили "м'ясорубку". У групи був яскраво виражений індивідуальний почерк, я такого ще не слухав. На мою думку, коли на жаль, підуть зі сцени групи 70-х-80-х, їх місце займуть такі групи як Bullet for my Valentine- молоді, яскраві, ні на кого не схожі. Ех, Вакен-Вакен, розорюєш ти мене, прийдеться тепер платівки Bullet for my Valentine купувати :)))
Знайшов, подивився декілька кліпів,- відео вони роблять дуже класне, подивіться, не пожалкуєте. Bullet for my Valentine стали для мене відкриттям, числу їх фанів прибуло. Для того й існують фестивалі- щоб відкривати для себе нову музику та нові імена.
Bullet for my Valentine закінчили, нам треба було перейти до Black stage- хлопці хотіли потримтіти на Тарью, ми з Пашою її вже бачили, тому збиралися послухати пару пісень і перейти на Party stage, де мався мочити power metal Хансен з дружками.
Під Bullet for my Valentine ми добряче приклалися до своїх фляг, коли вже чекали Тарью, Паша заспівав гімн нашої студентської компанії 1996 року випуску ."Півник заспівав!!!"- затягнув Паша, я одразу підхопив і почалося... Не проспівали ми й двох куплетів, як біля нас утворилася українська діаспора. Пам'ятаю сімейну пару з Києва та молоду дівчину з подругою. Ділилися враженнями, спілкувалися, сфотографувалися з державним прапором.

IMG_7366.JPG

Трохи
згодом підійшов ще один співвітчизник, назвався Сашком, сказав що з Дніпра родом, живе зараз тут, одразу ж пригостив нас пивом. Тарью вітали дуже активно,

2016-08-05_20-35-01_B10I8092.jpg

2016-08-05_20-30-25_C79I8747.jpg

image-0-02-01-58487cb1c07bee7c955cd2e31febca59a9e6173cbbea4c65a10bfdafcb6ed897-V.jpg

відбувши одну пісню, ми втрьох з новим знайомим Сашком почимчикували до Party stage, де вже увівсю роздавав пауер-метала Кай Хансен з друзяками. Хто не знає, Кай Хансен- засновник групи Helloween та ледве не батько Power metal. Ми якраз підійшли, коли почали Ride the Sky. Для мене золоті роки Helloween відбулися як раз тоді, коли в групі верховодив Хансен з Кіске на вокалі, ну нема нічого краще в жанрі за дві частини ключів, на мій погляд.

Born Free (New)
Wall of Jericho
Ride the Sky
(Helloween song)
The Contract Song (New)
Victim of Fate
(Helloween song)
Enemies of Fun (New)
Fire & Ice
(with Clementine Delauney) (New)
Burning Bridges (New)
I Want Out
(Helloween song) (with Michael Kiske)
Future World
(Helloween song) (with Michael Kiske)
Over the Rainbow
(Unisonic cover) (with Clementine Delauney)
Follow the Sun
(New)
All or Nothing
(with Clementine Delauney)
Save Us
(Helloween song) (with Clementine Delauney)

біля Party stage вакенські гівна були дуже рідкими, доводилося з зусиллями виривати ноги з них.

IMG_7379.JPG

Виступ був класний, не зважаючи навіть на втомлений голос Хансена, зіграли багато геть нових пісень. Чесно, не пам'ятаю я їх. І тут Хансен запросив на сцену Майкла Кіске і почалося I Want Out. Круто було почути Helloween з оригінальною гітарою та вокалом та ще й пісні улюбленого періоду. А Future World взагалі підірвав мозги. За Кіске активізувалася Clementine Delauney - молода дівчина в шортиках з гольфами- все для бажаючих потримтіти.


IMG_7391.JPG

IMG_7390.JPG

IMG_7388.JPG

IMG_7382.JPG

IMG_7378.JPG

IMG_7398.JPG


Закінчили першою піснею Helloween, яку я почув в житті- Save Us. З жіночим вокалом на пару з Хансеном- вийшло цікаво. Так вони закінчили.
Тут вийшла несподіванка. Ми домовлялися разом потім дивитися Blind Guardian, зустрівшись в певний час в обумовленому місці. Але в мене вийшов конфлікт з одним молодиком з першого ряду. Я дійшов до другого ряду і взявся за паркан, тому що земля там була нерівна, жодним чином не штовхав того пацана. Але він декілька раз вдарив мене по руці. Дочекавшись кінця виступу, провів виховальну бесіду з демонстрацією співвідношення розмірів наших кулаків. Зовсім не хотілося встрявати в якусь непотрібну розборку. Ніби дійшло. Так чи інакше, час був втрачений, а тут ще наш новий знайомий, на Хансені він ще декілька раз пригостив нас пивом, а ми його - віскі, почав відбувати в "відрядження". Швидкість пересування впала втричі.
Ми забалділи від того, яка аудиторія зібралася на Blind Guardian, мабуть стільки ж, скільки на Мейден. Німецька група- є німецька група. Поки ми дійшли, виступ сліпого стражника вже почався. Стояти позаду було геть сумно, тому стали ми нарізати зіг-заги, йти, коли один з нас йде ледве-ледве , я вам скажу... Так правдами та неправдами ми дісталися ряда 15-го. Далі - ніяк, наш знайомий був вже в "відрядженні" і десь зник.
Blind Guardian старалися увівсю- натовп відповідав тим же. Багато хто знав тексти, підспівував. Вперше почув я цю групу в кінці 1989-го, коли познайомився на областній олімпіаді з хлопцем з Городища, він дав мені касету, це був дебютник "Battallions of fear" , це був відвертий speed, потім вони відійшли від цього напрямку, коротше полюбилися вони тоді мені. Пісні, що виконувалися, були через одну знайомими, я їх давно знаю, хоча на концерті вперше.

IMG_7411.JPG

Запливи тривали цілий день, але саме на Blind Guardian їх частота виросла разів в п'ять. Іноді завдяки деяким "плавунам" нам вдавалося протиснутися вперед. А тут втомлений Паша почав то засинати, то прокидатися. Під час одного з таких "просвєтлєній" ми, підхопивши плавуна, пішли разом з ним різко вперед, де несподівано ряду так в третьому зустріли Сергія- він таким же чином пройшов вперед,_ віталися так, ніби не бачилися півроку!!!
Запам'яталося, як натовп дружно співав на пісні The Last Candle кінцівку
Somebodies out there
Somebodies out there
Somebodies out there
Somebodies out there
Взагалі їхня творчість така епічна, духи, ельфи, кого там тільки немає. Аудиторія й надалі демонструвала чудові знання матеріалу, Hansi Kürsch спілкувався з фанами німецькою.

normal_IMG_4233_WOA16_Blind_Guardian_M_Sensche_HiRes.jpg

IMG_4245_WOA16_Blind_Guardian_M_Sensche_HiRes.jpg

2016-08-05_21-38-05_B10I8130.jpg

Blind Guardian тепер грали всі свої хітові епіки, назви я не всі знаю. Мені подобалося все - Звук, музика, робота музикантів, аудиторія, навіть з "плавунами" весело виходило. Такий класний звук, як на True stage, я чув вперше в Open air форматі.

IMG_4299_WOA16_Crowd-BUehne-Graben_M_Sensche_HiRes.jpg

А конвейер не припиняв роботу жодної хвилини. Епічна кульмінація настала з приходом The Bard's Song, потім в Mirror Mirror. Співали всі- ну просто всі!
Tomorrow will take us away
Far from home
No one will ever know our names
But the bards' songs will remain
Tomorrow will take it away
The fear of today
It will be gone
Due to our magic songs
Коли соліст оголосив Valhalla, це було, не знаю, не підберу слова. Зі вступом музикантів "плавунів" стало в рази більше, ми стояли в другому ряду- тому роботи щоб їх передавати нам вистачало. Група ніби зовсім не втомилася, всю зібрану за виступ запасну енергію вони ніби почали різко віддавати на цій пісні, доречі одній з найулюбленішій.
Valhalla - Deliverance
Why've you ever forgotten me?
Пісня ніби закінчилася, а натовп продовжив співати, ударник став відбивати ритм, потім соліст таки закінчив її, група покидала медіки-палички, стала фотографуватися, а люди:
Valhalla - Deliverance
Why've you ever forgotten me?
Valhalla - Deliverance
Why've you ever forgotten me?

IMG_7414.JPG

Blind Guardian вже зі сцени пішли, а натовп ще пару хвилин співав. Що то значить вдало підібрана пісня для фіналу!!!
Це було супер!
А на нас чекали Хансен з Кіске на Party stage. Два камради з нашої компанії чомусь пішли вже в "біленький" відпочивати та чекати нас, хоча була домовленість, що закінчуємо ми в 3.00
Кіске то Хансен - це понад усе Helloween свого "золотого" періоду. Я не знайомий з матеріалом Unisonic, було цікаво
послухати, наші очікування виправдалися - Power metalу ми отримали в ту ніч від трьох команд в розмірі річної норми пересічного металхеда. Мені завжди було цікаво, куди подівся Кіске, чому не виступає, і я радий, що тепер він знову на сцені. З матеріалу Helloween виконали A Little Time та March of Time, Кіске старався увівсю.

IMG_7422.JPG

IMG_7419.JPG

Під Unisonic познайомилися з сімейною парою з Києва, хлопець був відданим шанувальником творчості Хансена- був в футболці Gamma Ray. Вони на Вакені далеко не перший раз, розповіли нам багато чого цікавого про життя в наметовому містечку. Домовилися зустрітися наступного дня. Під Unisonic нас знову накрило дощем, під цією сценою гівна були куди рідкішими, там ми досхочу випробували свої шузи.
Unisonic закінчили свій гарний виступ, треба буде їх послухати.
А ми мусили чим швидше вертатися до True stage, де малося дещо відбутися.
Там група Testament вже перевіряла готові відкритися шлюзи, за якими напирали лавини справжнього відбірного трешака.
В 2010 їздили ми в Бухарест на виступ так званої "великої четвірки" і мені завжди було цікаво, чому саме четвірка, чому не п'ятірка, не семірка або не десятка? Я люблю Thrash, залюбки слухаю його з 13-ти років. При всій моїй любові до Металліки, до Thrash я віднесу тільки альбоми 1983-1988 років, в той самий час є купа інших гідних груп. Я знаходжу лише одне пояснення - четвірка найуспішніших груп в комерційному плані.
Я склав би іншого списка і там обов'язково був би Testament, Sepultura, Annihilator, Kreator, Sodom, Coroner. Testament увірвався ще в школі в моє життя разом з касетою однокласника і не лишив ніякіх варіантів.
Повернемося до виступу.
Це було по враженню порівняно з виступом Slayer в Бухаресті, можливо навіть сильніше.
Натовп почав скандувати:"Testament, Testament!!!" Сцена залилася променями світла жахливих потворних кольорів, вийшли музиканти, вокаліст Чак Біллі загорланив привітання і понеслася! Шлюзи відкрили і звідтіля покотилася справжня лавина трешу Over the Wall - перша пісня з дебютного альбому.
Матеріал на 80% був мені знайомий, найбільше виконали з альбому The New Order, мого улюбленого. І це все без ніяких промов, майже без пауз- суцільні залпи відбірного трешака найвищого гатунку!!!
Так як з нами був Паша, який спав, до сцени ми не пішли, спостергали здалеку, вибрали місце з гарним звуком. На вступі The Preacher, хто знає, там де заливаються гітари " та-ти-ри-ти-ри-ту-ру!!!" різко активізувалися двоє колумбійських хлопців, які стояли попереду нас. Такої черепотряски (вони обидва були з хаєрами) з "грою" на гітарах в рядах фанів я ще за 25 років концертів не бачив ніколи. Ми не знали куди дивитися- чи на сцену, чи на колумбійців, вони знали всі тексти, всі зміни ритму, вищий з них був в "ветеранській" жилетці, на якій майже не було місця для нашивок. Ми теж трясли, а як не потрясти під TESTAMENT???, але нам до колумбійців було як до неба. Ми ще до них повернемося.
Чак Біллі в проміжках між своїми партіями "грав" на ручці свого мікрофону.

testament-wacken-2016-kersten_15.jpg

Testament_05-agosto-2016_Wacken_Wacken-Open-Air_-Anna-Minguzzi-8-750x480.jpg


Over the Wall
Rise Up
The Preacher
More Than Meets the Eye
Practice What You Preach
The New Order
Dark Roots of Earth
Into the Pit
D.N.R. (Do Not Resuscitate)
3 Days in Darkness
Native Blood
Disciples of the Watch
The Formation of Damnation

Незважаючи на третій час ночі народу на Testament було майже стільки, скільки на Blind Guardian. Все, що відбувалося навкруги нас - на сцені, поряд з нами - носило чіткий характер суцільного угару, коли він в такій стадії, що ніякий алкоголь вже не потрібен,- це все те, за що я люблю Thrash. Міць, потужність, швидкість, агресія, видатні рифи, красиві соло, все це присутнє в творчості Testament.

image-0-02-01-3a2ff9a75adfc2b0b4cb1cbf8d710a1825b065521a77e8a8d7f5fc99c406a94a-V.jpg

IMG_7436.JPG

IMG_7429.JPG

Як прийшов час Into the Pit, м'ясорубка з чуваками- любителями слему - там ближче до сцени, стала розростатися, всі любителі поштовхатися випустили пар.
Echoes of laughter
And boundless cries
So here I wander under infinite skies
Join the insanity
Or die as you fall
Into the pit!

20160806_021119.jpg

Кульмінація виступу Testament для наших колумбійських сусідів настала під Disciples of the watch
На той час до них примкнуло ще четверо німців, які пишалися тим, як вони трясли черепом, типу, можна ми потрясемо разом з вами? Вшістьох вони просто розірвали всіх, вони так завелися, що ми вже більше дивилися на них, враження було таке, ніби вони, а не Testament дають концерт. Коли шестеро чуваків, обійнявшись, сінхронно трясуть хаєрами під Disciples of the watch,- це видовище, яке важко буде з чимось іще порівняти.

Disciples of the watch
Obey!
Or I'll burn you to that cross!

Ось що я скажу: хто не був на живому виступу Testament, той взагалі гадки не має, що таке справжній Thrash!!!

Testament зіграли ще одну пісню, поділилися сувенирами, сфотографувалися та тепло попрощалися, ми сфоткалися з колумбійськими металхедами

20160806_025321.jpg

теж пішли собі до "біленького". На базу повернулися в 4.20, один нетверезий камрад підняв з ліжка старшого поляка, щоб попросити в нього запальничку. "Dwadzieścia minut na pięcie"- згадував він нам вдень.

Подяка Сергію та Жені за зібраний та наданий фотоматеріал.

Чекайте продовження.

Далі буде...

?

Log in

No account? Create an account