Previous Entry Share
ARE YOU METAL?
sandman1975
0-02-05-5bed5d33188d45db534473a9120d48f0b829cadd45914a03677d07dbd8b7f574_full.jpg

Давно ловлю себе на думці, що до сих пір геть нічого не писав про Helloween. А між тим ці хлопці зі славного Гамбурга зіграли неабияку роль в моєму рокерському житті, не помилюся, коли напишу, що не тільки в моєму. Так що, леді та джентельмени, поїхали. Давно прийшла пора написати про цих хлопців.
Коли в голову приходить словосполучення »Power Metal», перше, що з’являється в асоциативному ряду- це Кай Хансен, група Helloween, та перші та другі «Ключі», - так в нашому народі називають великі альбоми Keeper of the Seven Keys Part I та Keeper of the Seven Keys Part II. Окрім чисто музикальних неабияких враженнь, з групою Helloween пов’язана дуже цікава історія нашої студентської юності. Наша студентська компанія під назвою «KOLLEKTOR» своє заснування пов’язує саме з «черепотряскою» восени 1992-го під Keeper of the Seven Keys Part I від початку до кінця, під час якої ми, розгорячені хеві-металом та різними напоями, зіпсували чимало вбогого общагівського майна. Все було зроблено дуже просто: колонки «S-90», підсилювач «Амфітон», магнитофон, та касета з записом з платівки. Все це було винесено в коридор другого блоку, і ми під запальні пісні «грали на гітарах», співали в мікрофон, били в барабани, та трясли, трясли, трясли черепом. З тих пір пройшло чимало років, але й зараз на усяких наших заходах ми все одно влаштовуємо «черепотряски». Тому, коли ще в 2016-му році вийшла новина, що в 2017-2018-му Хансен, Кіске та Helloween їдуть в сумістний тур, де зіграють найкращі пісні всіх трьох періодів групи Helloween: ери Хансена, ери Кіске та ери Деріса, для нас це одразу потрапило в категорію must see. Братислава (Київського концерту тоді ще не було заявлено) приваблювала недорогим літаком та цінами на проживання та пиво. Так ще в лютому ми придбали квитки на цей концерт. Почути всі ці улюблені ледве не з дитинства пісні в оригінальному виконанні- не вистачало лише Інго Швіхтенберга, це сильно мотивувало!!!
По дорозі до Aegon arena наш камрад Женя на дорозі знайшов 50 євро, а забігаючи вперед, скажу що він ще спіймав два!!! медіки Кая Хансена. Для таких речей потрібен талант…
По швидкому придбали мерч, виконавши всі замовлення, стали пробиратися в першу фан-зону. Для цього нам довелося виходити надвір. Ми успішно туди дісталися та зайняли непогані місця біля подіуму.

00000394.JPG

00000393.JPG

З настереженнь Паші, який цього разу насолоджувався Helloween ОДИН в Бохумі, ми знали, що концерт почнеться хвилина в хвилину в 19.00.

00000395.JPG

00000396.JPG

Один з наших камрадів не одразу визначився, тому квиток в нього був в другу фанку, але в якийсь момент він просто тихенько переліз через паркан та прийшов до нас до подіуму. Людей Aegon Arena вміщує біля 6000. Концерт був вже давно зі статусом sold out. Рівно в 19.00 почалося... Виступ почався з Halloween, самої складної і найкращої, на мій погляд пісні. Чому б групі не створити якусь пісню, названу на честь її самої або в честь того явища, назва якого з нею пов'язана? Згадайте :» Cose we are Metallica», «Motorhead», «Iron Maiden» та інші. Ця пісня настільки складна, що її я не буду описувати частини її композиційної структури. Безліч ритмічних збивок, змін одного темпу на інший, змін настрою, змін манери співу вокаліста, який передає різні настрої, також своїм голосом "малює" на музичному полотні зловісну картину "Halloween". Кожен музикант грає свою мелодію. Також співає не один Кіске. Потойбічні голоси в другій половині пісні намагаються вести з ним діалог. Як розповідав Кай Хансен в своєму інтерв’ю, на питання, як він прийшов до ідеї зробити пісню тривалістю більше 13 хв: «Мені завжди хотілося зробити це, тому що я дуже люблю слухати довгі пісні, як, наприклад, у Rainbow. Таким чином я спробував зробити щось подібне. Це була пісня "Halloween", яка повинна була асоціюватися з нашою назвою, так що це повинно було бути щось відмінне від решти. Це було щось, коли я працював з Інго на "Keeper ... Pt. 2". У мене були риффи і ми працювали над ними разом. Насправді, як ти знаєш, "Keepers ..." повинен був бути подвійним альбомом, проте врешті-решт ... Це сталося через те, що перша частина складається в основному з моїх пісень, тому вона ближче до "Walls Of Jericho", в той час як працювати над другою частиною ми надали Майку, так як вирішили, що це буде великий крок вперед».
Вони співали в два голоси: Кіске і Деріс, в мене й досі мурашки по шкірі:
But watch out, beware
Listen, take care
In the streets on Halloween
There's something going on
No way to escape the power unknown
In the streets on Halloween
The spirits will arise
Make your choice, it's hell or paradise
Ah, it's Halloween
Мене завжди вирубало на словах:
It's shining, it's shining so bright
It's shining on me
На гітарах по черзі солювали то Хансен, то Вайкат, ходили на подіум, завершували також з мурашками по шкірі:
Oh, it's Halloween
Oh, it's Halloween
Oh, it's Halloween
Yeah, it's Halloween
Yeah, it's Halloween
Yeah, it's Halloween
Yeah, it's Halloween
Tonight
Ця пісня назавжди стала для мене шедевром та еталоном в Power Metal.

00000399.JPG

00000401.JPG

00000400.JPG

00000398.JPG

00000397.JPG

Наступною йшла Dr. Stein. Кіске з Дерісом виспівували в два голоси, а відеоряд розповідав про що саме мова в пісні, лікар з ножовкою, який зображений на конверті одноіменного сінглу весь час з’являвся в кадрі. Ім'я доктора Стіна (читається саме так) натякує, звичайно, на Франкенштейна, оскільки герой пісні, займався клонуванням людей (актуальна сьогодні тема, чи не так?), В кінці пісні його замочило його творіння - власний двійник.

00000411.JPG

00000410.JPG

00000409.JPG

00000408.JPG

00000407.JPG

00000406.JPG

00000405.JPG

00000404.JPG

00000403.JPG

Потім нас порадували мультиком про Деріса- Гарбуза. За майже три години концерту ми подивилися прикольні мультики про всіх музикантів- гарбузів. Ну на те воно й Pumpkins United.
За мультиком пішла I'm Alive- пісня, яка відкриває Keeper of the Seven Keys Part I, я ніби опинився в общазі в 1992-му, коли ми трясли черепом. На вокалі був лише Кіске, він досхочу давав співати натовпу  «I'm Alive». Цей номер був його бенефісом, шалена швидкість, красота мелодії та життєстверджуючий текст не давали відволікти увагу ні на секунду.

Після такого шалено швидкого номеру треба було дати трохи розслабитися аудиторії, тому на сцену вийшов Деріс і оголосив If I Could Fly. Я її наживо чув вдруге, вперше це було в Києві в 2006-му, це дуже гарна і красива пісня і Деріс увівсю старався.

00000413.JPG

If I could, if I could,
If I could, if I could, fly
If I could, If I could fly
Like the king of the sky
Could not tumble nor fall
I would picture it all
If I could fly
See the world through my eyes
Would not stumble or fail
I could revage my jail
If I could fly

Наступною була найпотужніша "Are You Metal?", яка сміливо може претендувати на звання нового гімну металістів поряд з "We are the metalheads" Doro, "Kings of metal" Manowar, "Metal Gods" Judas Priest Такого позамежного шторму емоцій я від Деріса не очікував - все дуже потужно, драйвово і гармонійно.

I love it loud, let's push it higher
Until the gain shows just red light
I love it true and played with fire
I enjoy a battle without fight
What I hear I adhere
Have no fear, say sincere
Are you metal
Are you metal
Are you
Are you
Are you metal
Heavy metal
Are you metal

00000420.JPG

00000419.JPG

00000418.JPG

00000417.JPG

00000416.JPG

00000415.JPG

Невипадково я черговий свій опус назвав одноіменною піснею Helloween. Просто на питання "Are You Metal?" сам собі має дати відповідь кожен, хто йде на концерт, метал він чи таки не зовсім . Або зовсім не Метал???
За нею ми подивилися мультик про Кіске, який як ніхто підходив на роль гарбуза.
Rise and Fall епічно продовжила шоу. З першої та другої частини «Ключів» «Об’єднані Гарбузи» виконали 10 пісень!!! І це геть не дивно. На мою думку, з Дерісом вийшло не один і не два крутих альбоми, але я б не відніс їх до шедевральних, а от «Ключі»….. що перші, що другі – вони на недосяжній висоті. Деякі шанувальники металу вважають, що ніхто і ніколи не перестрибне планку, встановлену Хансеном, Вайкатом та Кіске на перших та других «Ключах». Rise and Fall- жартівлива пісня з дуже кумедним текстом. Прикольно виглядало, коли Кіске протягував мікрофон Каю Хансену і той співав цілий куплет.
За Кіске був бенефіс Деріса.

00000425.JPG

00000424.JPG

00000423.JPG

00000422.JPG

00000421.JPG

Він був представлений двома номерами: Where the Sinners Go та Perfect Gentleman, Деріс традиціно був в циліндрі та с палицею. Само собою - Perfect Gentleman!!!

Звісно, перед бенефісом Кая Хансена про нього показали мультик. Після цього йому вже дали відвести душу, не тільки як засновнику групи HELLOWEEN, але й цілому напрямку в металі!!! Так, на сцені був сам Кай Хансен!!! Він видав цілу промову, трохи розповів про те, з чого все почалося і понеслася….. Було таке пупуррі практично без пауз:

Starlight / Ride the Sky / Judas / Heavy Metal

00000426.JPG

00000427.JPG

00000429.JPG

00000428.JPG

00000431.JPG

00000430.JPG

00000433.JPG

00000432.JPG

00000435.JPG

00000434.JPG

Серед шанувальників Гарбузів є досить велика група людей, які вважають, що справжній Helloween закінчився, коли туди прийшов Кіске. Мовляв, вже не стало того шаленого фірмового хелловіновського драйву. Особисто я не поділяю цієї точки зору, але що є, то є , навіть серед моїх друзів.
Ride the sky, Ride the sky
Give me wiiiiiiiiiiiiiiiings to flyyyyyyy, Ride the sky,
Хансен дав просратися. Не зрозуміли ми його зачиски та нафарбованих очей, минулого року на Вакені я його бачив двічі в складі Hansen and friends та Unisonic, він був в ковбойському капелюсі та окулярах, а тут яскраво-червоний чубчик. Ладно, в кожного свої таргани в голові. За те, що він в своєму житті зробив для моєї улюбленої музики, я йому пробачаю все.

00000437.JPG

00000436.JPG

Він свої пісні виконав блискуче, на шаленій швидкості, відеоряд був з картинками стін Ієріхона. Коли бік-о-бік з Вайкатом солювали на гітарах було відчуття справжнього United. Відбомбивши свій сет він пішов зі сцени під гучні овації натовпу. Незабаром Кіске з Дерісом вийшли та посідали на щойно винесені для них барні стільці.
-Це був Кай Хансен!!! – промовив Деріс- він нам піддав 20000 вольт під сраку!

00000439.JPG

00000438.JPG

-А зараз пропонуемо поринути в альбом The Time of the Oath, пісня «Forever And One».
Саша Герстнер став награвати вступ цієї балади, а Деріс з Кіске увівсю кривлялися, обійнявшись. Перший куплет співав Деріс, приспів був на два голоси, другий куплет був відданий Кіске, а Деріс жестами на словах
my mind so far away
my heart so close to stay
відображав про що саме там йдеться.

00000442.JPG

00000441.JPG

00000440.JPG

Дали поспівати й фанам. В другій половині цієї балади повиходили решта музикантів, які трохи відпочили після бомбоподібного 15-хвилинного угарного непреривного виступу Кая Хансена. Взагалі виступ був ретельно розпланований, балади давали відпочити музикантам, геть непросто виступати майже три години, нагадаю, що 24-го вони дали концерт в Бохумі, 25-го в Празі, а 26-го в Братиславі. Три трьохгодинних виступи підряд!!! Молодці!!!
Коли Кіске став оголошувати A Tale That Wasn't Right, він розповів, що пісні вже 30 років, коли її записали, йому було 18, в нього було гарне довге волосся,( він показав яке самеJ))) що він завжди хотів виглядати як Елвіс Преслі, а співати як Роб Халффорд. Вказав пальцем на Вайката як автора цієї пісні.

00000445.JPG

00000444.JPG

00000443.JPG

«A Tale That Was not Right» - балада, саме така, якою і має бути балада- красива, душевна, сумна. Лірика про вимушене розставання зі старим другом (мається на увазі дівчина, з якою не вийшло історії кохання) здатна викликати співпереживання, а потужний приспів може вивернути душу. В 1992-му мені трапилася вкрай удрочена платівка з першими «Ключами». Вона була запиляна, але грала ще непогано, ак от: саме на «A Tale That Was not Right» в одному місці скакала голка, і коли я переписав все це на касету, ми були змушені знову цй знову слухати цей момент, який назвали «Коз’я тєма». Сьогодні цього сильно не вистачає. Був трохи невдоволений, що Деріс вступив на другому куплеті, все таки – це пісня Кіске. А в голові в асоциативному ряді – розгромлений блок гуртожитку номер 6.

00000447.JPG

00000446.JPG

Наступний номер був чисто Дерісівський. «I can» з альбому «Better than Raw».

00000449.JPG

00000448.JPG

На екрані з’явився гарний такий Гарбузик в образі городнього опудала, яке показувало «козу». Взагалі чудовий художник Uwe Karczewski, автограф якого красується на всіх обкладинках альбомів 80-х, теж приклав свою руку до популярності колективу, а обкладинки Ключів взагалі неперевершені. Спроби відійти від гарбузів на початку 90-х відгукнулися творчою кризою, не дуже вдалими альбомами та спадом інтересу до колективу.

Далі було соло на барабанах з вшануванням пам’яті Інго Швихтенберга, про що наголосила вставляємо в відік кассета з відповідним написом. Dani Löble відбарабанив свою частину, за ним пустили запис з Інго. Ударна установка була з чотирма «бочками».
Щоб проїхатися по раритетам, вирішили виконати Livin' Ain't No Crime, яка не увійшла до жодної частини "Ключів", вийшла лише в збірнику The Best, The Rest, The Rare. Пісню з 80-х не виконували на концертах. Хоча, як на мене краще б виконали Save Us, пісню, з якої почався Helloween в моєму житті. Livin' Ain't No Crimе перейшла в A Little Time авторства Кіске. Він тепер правив бал:

Higher
Its what I expect from my life
Its like a wire
That holds me back down to the ground
Oh, I hear you say
that is the way of the world

Далі були:
Мультик про Маркуса -Гарбуза
Why?
Sole Survivor
Мультик про Вайката
Power
Оголошуючи How Many Tears Деріс сказав, що це остання пісня, потім багатозначно додав :»May be…”, розповів, що це була перша пісня Helloween, яку він почув в своєму житті. Пісня потужна і швидка.

00000453.JPG

00000452.JPG

00000451.JPG

00000450.JPG

Було прикольно, коли Деріс проспівав:
A lot of things occur each day
We've got to live with on our way
There's so much misery on the screen
With commercials in between
Потім несподівано вступив Кай Хансен:
And the Russians won't be so late
Uncle Sam don't wanna wait
No matter if you're black or white
You never ever had a right, і тут вийшов Кіске зі своїм мелодійним голосом:
See warfare even there
What once has been a paradise
Now destruction and despair
In other worlds the children die

І потім знову Хансен, а Кіске якраз подивився на ного, сподіваюся, фото передасть цей красивий момент.

00000454.JPG


Це дуже крута пісня, як на мене.

How many tears flow away
To become a sea of fears
How many hearts are torn apart
Till another torment starts
But before the world
Turns into a sun
All cruelty and violence
On earth will be dead and gone

00000455.JPG

Був момент, коли Саша, Вайкат і Хансен вийшли на подіум «в народ»

00000458.JPG

00000457.JPG

00000456.JPG

і ніби закінчили, а потім повернулися до барабанів і знову як врізали!!! На завершення Кіске встав на коліно,

00000459.JPG

а потім вже в самому фіналі керував группою немов дирижер.

00000462.JPG

00000461.JPG

00000460.JPG

Закінчивши, хлопці пішли перепочити. Перший вихід «на біс» був з «Eagle Fly Free»,

00000463.JPG

00000464.JPG

00000465.JPG

00000466.JPG

що знову й знову відносило нас до «Ключів», самі музиканти мабуть теж вважають, що саме «Ключі»- це найкраще, що було в їхній кар’єрі. Кіске обіймався то з Маркусом, то з Хансеном, не забувши дати останньому поспівати. Коли закінчили, Кіске вийшов під скандування власного імені і на знак подяки знову встав на коліно.

00000467.JPG

00000468.JPG


Далі йшла епічна 13-ти хвилинна пісня, яка дала назву давший дилогії «Ключів». Keeper of the Seven Keys.

00000470.JPG

00000469.JPG

Все-таки менш вражаюча по порівнянню з «Halloween» в першій частині (і приблизно такому ж довжині), але все-таки прекрасна - місцями вона навіть нагадує Pink Floyd. Нам розповідають істоорію Хранителя ключів, який замикає сім морів. До речі, морей перераховується чомусь тільки п'ять - ненависті, страху, байдужості , жадібності і неосвіченості. Чому забули назвати ще два, невідомо. Доречі, тут є ще одна відмінність другої частини від першої - Хранитель врятує людство від Сатани і поверне наші душі до світла.

00000474.JPG

00000473.JPG

00000472.JPG

00000471.JPG

Youre the keeper of the seven keys
That lock up the seven seas
And the seer of visions said before he went
Hide them from demons and rescue mankind
Or the world were all in wili soon be sold
To the throne of the evil payed with lucifers gold
Throw the first key into the sea of hate
Throw the second key into the sea of fear
Throw the third key into the sea of senselessness
And make the people hold each others hands
The fourth key belongs into the sea of greed
And the fifth into the sea of ignorance
Disease, disease, disease my friend
For this whole worlds in devils hand
Disease, disease, disease my friend
Throw the key or you may die
З половини пісні на сцені з’явився Деріс, та почав допомагати. Саша кинув один медіатор, за який одразу ж почалася штовхівня. На величезному екрані, на якому була ілюстрація обкладинки другої частини «Ключів», ідея якої належить Уве Коржевскі, зелена рука дияволя почала відповзати – Хранитель переміг та врятував людство, рогатий так і не зміг вирвати ключа з рук Хранителя.
Після другої перерви на сцені з’явився Кай Хансен зі своєю знаменитою гітарою з червоною декою та запилячив соло. В певний момент він в знак подяки фанам став на коліна, це увічнили сотні камер.

00000475.JPG

00000476.JPG

Потім зайняв своє місце ударник, а соло стало нагадувати гудіння потворної мухи. Ударник Каю подав ляпачку і той нею «вбив муху». Було дуже прикольно. На жаль, я не фотографував в цей момент.

00000477.JPG

Соло поступово перейшло в вступ мегавідомої Future World. Цю пісню як і Braking the law у Judas Priest можна вже не співати вокалістам - фани це зроблять самі. Тому Кіске перший куплет віддав фанам. Хансен з Вайкатом солювали ледве не в унісон на радість фанам, Хансен під кінець пісні кинув медіатор. Без всякої паузи пішла I Want Out- нею вони закінчують шоу вже багато років. Одразу полетіли помаранчеві та чорні величезні повітряні гарбузи-кулі.

00000481.JPG

00000480.JPG

00000479.JPG

00000478.JPG

Кіске з Дерісом співали по куплету.

I want out--to live my life alone
I want out--leave me be
I want out--to do things on my own
I want out--to live my life and to be free

Я хочу вирватися – щоб жити своїм життям
Я хочу вирватися – відпустіть мене
Я хочу вирватися – щоб робити все по-своєму
Я хочу вирватися – щоб жити своїм життям і бути вільним.
Хоча в пісні і не згадується Heavy Metal, я вважаю, що по духу вона дуже гарно підходить як гімн металістів.

00000482.JPG

Всі крім ударника були на подіумі, Кай увівсю розкидував медіатори
Прекрасний фінал!!!
На фінальних акордах спрацювали гармати з конфетті. Не люблю фінали класних концертів….. але все коли-небудь закінчується. Ми навіть поручкалися з Дерісом.

00000483.JPG

00000485.JPG

00000486.JPG

Підсумки:
1. Сет-ліст виправдав всі мої сподівання за винятком «Save Us», «March of Time», які я так і не почув. Ой, брешу, чув на Вакені в рамках Хансен енд френдс та Юнісонік. Та ладно, сет навіть перевершив мої сподівання.
2. Хто досі як слід не прослухав обидві частини "Ключів"….. ну, не знаю, це все одно що не знати теорему Піфагора.
3. Піду на них в Києві і вважаю, що це не останній подібний тур. Коли спочатку Хансен, а потім і Кіске залишили Helloween, всі ці музиканти створили ще багато класних пісень, але всі вони так і не перевершили дві частини «Ключів», які завжди для мене будуть еталоном.
Пішли обміняти деякі футболки – наплутали з розмірами. Тут до нас почали приставати дівчата з Кривбасу – ледве відбилися. В отелі «Доміно» на нас чекав віскарик та обмін враженнями.
Зранку всі нормальні люди, які потрапили в закордонне місто йдуть до музеїв та усяких пам’яток. Ми ж пішли на базарок. Нам просто був потрібен реквізит для майбутньої фотосесії. На наше щастя на крихітному базарку продавали гарбузи. Наш незамінний камрад Женя створив нового члена нашої команди, який отримав ім’я – ЕДІК.

0-02-04-d3fc0850386cfafa57f6683b420c70543ffb6a1dbb4ab33103dff4608549f3d9_full.jpg

00000494.JPG

00000488.JPG

00000487.JPG

00000490.JPG

00000489.JPG

00000491.JPG

Едік був з нами всю решту нашої подорожі, супроводив нас навіть в Відень, куди нам довелося їхати , щоб якось наповнити подіями час очікування зворотнього віззеірівського літака.

00000492.JPG

00000493.JPG

В Бельведері, в місці, яке після 2016-го набуло для нас певного сакрального значення, ми лишили Едіка на лавці слідкувати за порядком.

Це був чудовий концерт та незабутня подорож. Всім подяка за участь. Сподіваюся, далі буде...


  • 1
Хорошие фото (не все).
С телефона или технику какую носил?


По концерту уже писал. Меня заметно раздражали паузы на мультик, который мне не показался содержательным. И если у Металлики паузы слишком короткие, то тут таки слегка затянутые.
Но в целом то все ерунда.
За начало вовремя - им всем респект.

Ну а теперь Киев :) будет возможность сравнить, "расстеряли" ли азарат за немаленький тур.
И да, я тоже думаю, что тур(ы) будут еще. Им бы поставновшика шоу, и могли бы запросто работать на более обширных площадках.


Edited at 2018-01-11 11:23 am (UTC)

Або фоткати, або бути на 100% в концерті.
Носив техніку.

Мультик тебе дратував через поверхневе знання матеріалу. Якщо розгорнути конверти ключів, то там ще й не такі мультики є. Це була спроба (на мій погляд - вдала) розповісти про історію групи та кожного учасника колективу в анімаційній формі.
Наскільки я розумію, вони не ганяються за супер-мега майданчиками. і респект їм за приємні ціни на квитки та мерч.

Все гоняются за баблом, в этом нет ничего плохого и зазорного.
не вижу причин не улучшить им шоу, особенно в контексте того, что материал как бе проверенный временем и имеет немало фанов. В Бохуме, как минимум, публика была крайне "правильная".

А Мультик - все может быть, но это мое мнение, что это должно быть дополнение для ультрафанатов, а не часть общего действа, а то так можно дойти и до разглядывания фотографий на концретах.
Но опять же, кто я чтоб их судить. Но вангкую, что всторая версия тура будет сильно переработанной.


Edited at 2018-01-11 01:09 pm (UTC)

Доповнення

Особисто мені мультики сподобались, хоча я знаю погано історію гурту і їх пісень, розумів мульти по свойому :) Шукав на ютубі, щоб передивитись, але не знайшов, можливо, погано шукав.
Щодо концерту взагалі, то 3 години це не мало, були моменти, коли закладало вуха, і пісні чув, як через порепані динаміки, але то було потужно !!! Мені сподобалось, що Кіске і Деріс весь час були з фанами на "короткій нозі" - кривлялись, підморгували, робили різні жести, а також завмирали на 2-3 сек. в якійсь позі, щоб могли зфотографувати. Запам"ятав момент, як фан подарив Кіске шарфа, і той його одягнув, а потім відніс в глибину сцени і поклав.
Сподіваюсь, що ще побачимо їх в Києві.

А чому не показав улов ?


Re: Доповнення

шукай Helloween seth&doc, все знайдеш
Шарфік чесно кажучи не пам'ятаю, улов - то для своїх:))))

Класс! Как на концерте побывал! С нетерпением жду киевского шоу. Пацаны,как вы умудряетесь ловить медиаторы?
Р.$. Ложка дегтя: не люблю Дериса. Знаю, друзья запретят мне не только говорить, но и писАть (пИсать тоже запретят), но всё равно выражу своё убогое мнение: это в принципе не культура пения, и сравнивать с Каем и Микаэлем нет смысла. Поэтому шикарные песни позднего периода группы для меня обесценены Дерисом напрочь. Свою позицию готов детально разъяснить при совместном прослушивании. Извините, если задел чувства страждущих:)

Медіки - то талант нашого камрада Жені:))))))))))))))

З нетерпінням чекаю на твою промову на зразок Пітер - 2008 про Л.У. Одразу придумай бідоласі Дерісу кодове ім'я.:)))))

  • 1
?

Log in

No account? Create an account