Previous Entry Share Next Entry
Nice, Monaco
sandman1975




Моя половина сильно хотіла в Портофіно, а рік тому там були наші друзі і отримали масу задоволення. Тому я шукав отельчик десь
поруч. Випадково потрапив на маленький сімейний B&B в Recco.
В Чінкве-Терре ми загулялися, повернулися в Спецію, яку колись треба буде окремо подивитися,- тут музей військового флоту
Італії та багато іншого, виїхали на автобан та почухали до Рекко. Швидко темніло, раптом пролунав телефонний дзвінок з
італійського номеру. Здивований я взяв слухавку- це був власник отельчику, цікавився, коли ми будемо. Я сказав скоро, але я не
не врахував того, щоб потрапити в Рекко, треба з'їхати з автобану, та довго кружляючи по серпантину спуститися до Рекко.
Там довелося довго шукати місце- як раз той випадок, коли місце по паленій мапі навігатора не відповідає фактичному місцю.
Отельчик виявився приватним будинком на крутому схилі, краща половина якого була відведена для двох номерів.
Нам показали апартаменти- столову, спальню. Наступного дня я планував рванути аж до Ніцци, тому сказав, що в 7.00 ми поїдемо.
В столовій був забитий харчами холодильник, а другий номер був вільний. Вирішивши, що ці продукти забули туристи, ми їх
частково реквізували, додавши принесену з автівки пляшку frizzante. Після Парми вся підлога ззаду та під сидіннями була в пляшках.
Знищивши ту пляшку без задніх ніг попадали спати.
Ще вночі полив конкретний дощ, але своїх планів ми міняти не стали, та поїхали. Проводжаючи нас, теща Боба запитала про breakfest,
ми подумали, що він платний, та відмовилися, сказали, повернемося ввечері.
Дощ полоскав аж до Сан-Ремо, ми мали чудову можливість оцінити якість будівництва доріг, полотно було покладене так,

що вода при сильній зливі ніде не накопичувалася, тому можна було тримати швидкість 80 км/год, і світлодіодні знаки обмеження швидкості
змінилися з 130 на 80 км/год. Молодці італійські автодорівці! Зрозуміло, хоть за що платиш. По дорозі купа тунелів та віадуків, Генуя лишилася
збоку- тебе ми лишимо на інший раз. За Сан-Ремо, зразу ж згадався відомий фестиваль, потроху стало вигодинюватися і
Франція вже нас відала хмарно але без дощу. Так потихеньку ми й дочалапали до Ніцци. Ставити авто вирішили на набережній,
одразу ж звернули увагу, що скрізь в прибрежній частині міста розташовані показчики паркінгів з інформацією про наявність
місць. Дуже зручна штука!



Паркінги там всі під землею, ті що ми бачили- self-service.
Набережна нас вразила своєю довжиною. Було хмарно, людей на пляжах майже не було, ми вирішили проїхатися на паровозику
по місту.







Без слів







Час швидко біг, а ми ще хотіли в Монте-Карло. Не знаю, Ніцца мене не зацепила, а може ми просто до пуття її не побачили. Навіть коли вийшло сонце , та Лазурний берег
став справді лазурним, проїхались по набережній- купа з'їздів-виїздів з підземних паркінгів, пам'ятаєте перший
"Перевізник" зі Стетхемом? Лишатися тут на декілька мені б не хотілося. Хоча не можу сказати, що не сподобалося.
Піднявшись на гору, пофотографував з оглядового майданчика.










Сама по собі дорога з Ніцци до Монте-Карло багата на краєвиди, їхали потихеньку, роззявивши рота, дивилися на красоту, водії,
які скупчилися за нами не нервували.





Так непомітно в'їхали до Монте-Карло. Підземний паркінг на площі Казино виявився забитим, але ми швиденько знайшли
паркінг в одному з отелів неподалік. Перше, що хотілося побачити- звістно ж казино. Я не був в легальному казино
з 2009-го року.
Казино "Монте-Карло" являло собою цілий комплекс, що складається з декількох будівель і включає в себе, готелі, бутіки, кафе, ресторани, начебто навіть оперу і, звичайно, зали для ігор. Основне ж будову - пафосний палац, виконаний в стилі "Еклектика". Саме його зображують на фотографіях і картинах, коли говорять про казино "Монте-Карло". Виглядає все це дуже привабливо. Не менш красиво і всередині - просторі зали, величезні люстри і колони. Проект був грандіозний за своїми масштабами ще тоді в середині 19 століття, коли казино тільки-тільки відкривалося, покликане врятувати князівство Монако від фінансових труднощів. З моменту свого відкриття казино зіткнулося з безліччю проблем, пов'язаних з тим, що кожен хитрий розум норовив обчистити касу грального будинку. Ймовірно, казино "Монте-Карло" піддавалося різним махінаціям так часто, як ніяке інше казино в світі. Це, зрештою, і виробило у поколінь і поколінь його співробітників певний рефлекс, боязнь всього, що може навіть віддалено і теоретично бути небезпечним. І це не обов'язково повинно було бути шулерством.



Це всього-навсього чорний хід до казино




А це - власне сам палац.

Вхід до казино платний- 10 євро, воно і не дивно, якщо б туди заходили всі кому не ліньки, гравцям там було б не дуже комфортно. Апаратуру примусили здати до камери схову, тому знімків інтерьєру немає, та ще й взяли паспорти на перевірку та внесли наші дані до бази. Після чого ми пішли до автоматів. Слот-машини були на всякий смак- Novomatic, IGT та інші, звичних нам мегаджеків там не зустрінеш. Народу було душ 50, з них 40 - російськомовних, особливо за рулеткою. Спочатку обійшли приміщення помилувалися вбранням, сіли покатали. Як і в усіх сучасних залах, щоб зняти виграш, не треба нікого звати, достатньо лише натиснути кнопку CASH OUT, автомат роздрукує чек, його можна засунути в інший автомат, який сподобався або піти на касі обміняти на гроші. Планів та можливостей надовго там виснути не було, тому лишившись в плюсі( з урахуванням 20 євро за вхід) на 4 євро, галочка була поставлена.

Сукупна вартість автівок, припаркованих на площі казино, виходила за рамки декількох мільйонів, багато туристів просто ходить та фоткає їх.








Не бачив до цього Бентлі такого кольору


Автобус до Ментона, там мешкають rich people.

дівчата років по 18-20



Сів у дівчат акумулятор- припахали поліціянта пхати


поліція прямо напроти казино




Ну типа ми там були...






65 - ягодка опять...




жовто-блакитний



люди в вечірньому вбранні пьють шампанське на балконі...



Ну що, Монако дійсно вражає!!! Не було часу детальніше все подивитися, вся подорож була з бажанням зацепити побільше. Сподіваюся, колись вийде оглянути ретельно.

Далі буде...

  • 1
Эх,
а мы так и не доехали в этот раз. Ну ниче, все объять невозможно. В след раз.
Супруга гарна на фотах :) респект

Потроху прихожу до висновку, що треба в подорожах менше переїзжати, а більш детально дивитися, хоча...
Ну я старався...

На шо им ферарри, если на педальку нехде нажать :)

Уявляю, які тачки там ввечері стоять!

Хатынку на старость присмотрел ? :)

А як же! Про хатинки буде в наступному пості.

  • 1
?

Log in

No account? Create an account