Previous Entry Share Next Entry
Україна-не путІна!!! або як ми їздили на Manowar
sandman1975
DPP_1058


Так і вийшло. Але я візьму на себе сміливість знову зробити подорож в історію.
Мою особисту історію про MANOWAR.
Просто одного дня в 1987-му році мій однокласник Міша Хмелєвський дав мені послухати ось цю платівку.
Безымянный

Безымянный

Він тільки прийшов в наш клас, переїхавши з батьками з Польщі, де вони працювали, а родом вони з Корсуня. Бувший соціалістичний табір (європейський) був взагалі набагато лояльніший до рок-музики, тому там, траплялося, виходили дуже цікаві платівки. Наприклад, в моїй колекції є югославське видання "...and Justice for All". Доречі, і AC/DC я також вперше почув з мішиної касети, але пам'ятаю, що то була офіційна касета, видана в Польщі. Зараз вже не пам'ятаю, з яким альбомом.
Міша не заморачувався з приводу зберігання записів, платівка була в усмерть удрочена частими неправильними прослуховуваннями, але звучала куди краще будь-якої касети.
І першою піснею на цій платівці була "Blood of my enemies" MANOWAR з альбому "Hail to England" 1984-го року. В мене навіть вибухнуло в голові!
Ось і зараз як тоді мурашки по спині:

Three sons have I,and they
Ride by my side.-The fierce,
The black, and the wicked are
their names-we ride down my
enemies on their half-hearted flight.
No voice of mercy-no evangels of light.

А приспів взагалі рубить:

Strong wind-magic mist
To Asgard the Valkries fly
High overhead-they carry the dead
Where blood of my enemies lies.

Тоді ніхто толком не уявляв, про що мова в тих піснях, текстів ніхто в очі не бачив, але шалена енергетика музики та вокалу виплескувала з динаміків та пробивалася одразу в серце і душу. Я звістно переписав усе на касету, але не поспішав повертати платівку. Там було чимало гідних груп, але про них іншого разу.
Так я зрозумів, що таке Manowar,
логотип якого увівсю красувався на обписаних партах на почесних місцях, і щорічні ремонти, коли всі парти фарбували зеленою фарбою, нічого не могли з цим вдіяти, написи з'являлися знову і знову.
Потім, вже в 1988-му хтось приніс касету з "Kings of Metal". Вона була непогано записана, і ми, іноді прогулюючі нецікаві уроки в УПК, вдома в Олега Япієва слухали, розкривши рота цю касету.
Багато хто з критиків вважають цей альбом справжнім класичним Heavy Metal. Я не знаю, але, на мою думку- це кращій альбом Мановар на всі часи. Він потужний, шалено швидкий і шалено красивий. Десь так.

Безымянный

Решту альбомів я переслухав вже будучи студентом університету, вони всі (тут я маю на увазі альбоми 80-х) достойні уваги, але "Kings of Metal" для них на недосяжній висоті. Ми іще повернемося до нього.
2007-го з Пашою поїхали до Москви на концерт, там ми вперше їх побачили. тур був на підтримку ГІВНЯНОГО альбому "Gods of war", але програма складалася зі старих добрих хітів, з нового альбому була, на щастя, лише ОДНА пісня.

DPP_1075

З Пашою на концерті MANOWAR в Москві 2007-го

DPP_1076

Той концерт запам'ятався багатьма речами.
Виконанням "Kill with power". Не бачив більше такого піднесеного шаленого крику Die! Die! Die!
Промовою Дімайо про те, що вони не Iron Maiden, не Judas Priest, не fucking Metallica! І що тільки Мановар грають тру-метал. Вся ця промова викликала лише посмішку.
Трюком Дімайо з банкою пива, хто бачив хоча б одне відео концертів, знає про що мова.
Потім сталося так, що Дімайо витіг на сцену чувака з натовпу, спитавши, мов, хто вміє грати на гітарі? Той одізвався.
- Are you sure?
- Yes!
- Come on, motherfucker!
На сцену виліз чувак в майці Blind Guardian. Сказав, що він - ДЖЖМИЧЧТРИЙ.
- Що це за лайно на тобі?- малася на увазі майка.
Той пожав плечима, Дімайо наказав роуді принести тру-майку зі словами щось типу, давай скидай, зара ми зробимо з тебе справжнього металіста. Йому дали гітару і він виконав одну пісню разом з самоварами.
Виглядало все це як підстава.
Хоча днями я натрапив в інеті на його спогади. Привожу в вигляді цитати:
"Вам решил написать Дмитрий. Да, тот самый Дмитрий, который играл The Gods Made Heavy Metal на сцене вместе с Manowar 7 апреля в Лужниках.
Я ознакомился с отчетом на данное мероприяте, размещенном на вашем сайте. В целом, вполне понравилось. Я ни в коем случае не призываю ничего в нем менять, это ни к чему. Просто хотелось бы уточнить несколько моментов, просто так, по честному:
1) Я не был подсадной уткой. Хотя в это ОЧЕНЬ мало кто верит.
2) Да, я не на все 100% знал табулатуру песни. Скорее на 50-60%
3) Насчет кривляния. Да, я решил зажечь, но это не переходило в хореографический бардак. Просто статично стоять и играть (как делает большинство моих "коллег" на различных DVD группы...) нет, извините.
4) Гитара у меня играла с начала и до конца песни. Ее отключили сразу после ЗАВЕРШЕНИЯ песни. Во время соло Логана меня сделали потише.
5) То, что я по вашим словам СБАЦАЛ - это был вступительный рифф композиции Army Of Immortals и судя по реакции публики (я сам это слышал) они ее узнали.
Собственно говоря, это все, что я хотел до вас донести.
Я ни в коем случае не пыьаюсь бросить на вас тень. Мое Вам почет и уважение и пожелание удачи. Просто к сведению. "

Не знаю, мені більш здається, що то була підстава.

Ще мене там кинули з CD нового альбому, коли я вдома розпакував його, то самого диску в коробці не було. А ще я там купив класну офіційну футболку, яку втратив через три роки в Румунії, де знову ж таки серед інших груп був і Мановар.
Виступили вони там вкрай середненько, йшов дощ, порадувала фінальна "Black Wind Fire And Steel" з рванням Дімайо струн потім.
Взагалі весь їхній пафос з "тру-металом", писанням напису "Death to false metal!" на обороті кожної платівки, промовами про те, що, ну ви знаєте, тільки Мановар тощо, - це класний маркетинговий хід, який свого часу провернув Дімайо- лідер групи. Але все це було б нічого не варте, якби не класна, красива та потужна музика, нехай і з однаковими текстами, в яких нескінченно повторюються слова: steel, kill, power, metal, sword, kings, brothers, fight, blood, war, battle...
Але зізнаймося чесно, саме за це ми і любимо Мановар. Саме все це в купі і робить Мановар несхожими на десятки інших груп.
Хоча, на мою думку, після Warriors of the world слухати стало нічого, особливо неприємно було з "Gods of war".
Альбом "The lord of steel"- куди краще, але й близько не стоїть поруч з роботами 80-х.
А перезаписи альбомів- то взагалі рідкісна херня. Спочатку перезаписали " Battle gymns" Ну перезаписали та й перезаписали, 1982-го він був записаний не найкращім чином, але в цьому ж і є фішка, на мій погляд.

Коли вийшла новина, що мій улюблений "Kings of metal" також буде перезаписаний, я плювався.
Для чого перезаписувати геніальний альбом??? Технології???
То може нехай і групи 70-х беруться за перезапис.
Це як Ван Гог, після того як його соняхи прославили його на весь світ, за картини на аукціонах дають мільйони, через багато років, накупить найсучасніших фарб, та за допомогою компьютеру буде знову ваяти свої соняхи, щоб зрубати ще трохи грошей.
Джейсон Ньюстед в своєму інтервю сказав, що перезапис альбому- це крок назад в кар'єрі будь-якої групи, і я цьому повністю з ним згоден. Я цей ( перезаписаний) так і не слухав і не збираюся.
Новина була ще й в турі, який був анонсований вслід за перезаписаним альбомом. Радувало тільки те, що його (альбом) будуть грати майже весь.
Друзі загорілися їхати, а я- ні, по вищевикладеним причинам.
Але лоукостер Візейр зробив диво, за 1000 грн можна було дістатися Катовіце та повернутися. Це був вбивчий аргумент!!!

І ось так, наша амстердамська компанія знову зустрілася тепер на залізничному вокзалі нашої столиці, щоб потім перебратися в Жуляни.
Готуючись до подорожі, я двічі переслухав "Kings of metal", до цього слуханий сотні разів за 25 років.
В одноіменній композиції є строки "other bands play- MANOWAR kill!!!"
Ідея зробити з них кричалку прийшла сама собою, і я випробував її на одеському вокзалі ввечері 15 травня, де на пероні стояла одеська компанія, яка також прямувала в Катовіце на Мановар незалежно від нас. Хлопці вже були підігріті, тому правільно відповідали на кричалку.
Зустрівши свою компанію в Києві, я також провів іспит кричалки: на "other bands play.... відповідали Manowar kill!!!"
Поснідавши, стали перебіратися в Жуляни, нас віз безтолковий таксист, в якого закінчилося через пару кілометрів пальне, ми зіпхали його ночви з дороги, та сказали йти за бензином.
Грошей в нього теж не було. Взявши в нас на бензин, він пішов до заправки, а ми- на пошуки туалету, цієї зупинки в наших планах не було. Відчувалося, що подорож буде класна- так завжди буває, коли вона починається з таких кумедних випадків.
В аеропорту та літакові трапився якийсь алкогольний експрес, ті наші товариші, які вирішили поспати, виглядали куди краще тих, хто можливість покемарити проігнорував.
Як прилитіли до Катовіце, та як дісталися отелю майже не пам'ятаю.
Наступив психологічний момент для обіду. З'ясувавши, де поблизу можна не дуже дорого поїсти традиційних польських страв, ми пішки вирушили туди.
Під журек ми продовжили дискусію з приводу творчої кризи в Manowar. Те, що в них криза, сумнівів ні в кого не викликало. Частина нашої компанії повернулася до отелю, більш стійкі лишилися дегустувати місцевий самогон. Не всі змогли покуштувати. Пішов дощ та стало темно. Ми також повернулися до отелю.
Такий безлюдний вдень, ввечері він перетворився на якийсь вертеп, купа гарно вдягнутого народу снувала по фойє.
Мабуть, симпозіум,- вирішили ми.
Влаштувавшись на яскравих диванчиках у куточку, ми відкупорили пляшечку Єгермейстера, яку купили в цілодобовому магазині з дивною назвою "Жабка" по дорозі до отелю. Я попросив в офіціанта келишки і ми прийнялися чехвостити мановарів та розмовляти "за жизнь", поглядаючи на гламурно розфуфирених паненок з симпозіуму, які чомусь постійно дефілювали проз нас. Потім я ще попросив в нього фруктів до Єгермейстера, потім іще раз, але він почав мекати, довелося дати йому 20 злотих.
Просиділи ми там декілька годин, завершення дня не пам'ятаю.
Наступний день був ознаменований кількома дивними подіями. Якось, з великими зусиллями знайшовши себе,

DPP_1061

повиповзали до ресторану снідати та поправляти здоров'я віскі, пронесеним в пляшці з-під якогось напою. Раптом мене погукав Паша, іди каже, подивись, там якийсь правільний чувак набірає собі їжу.
Я іду, і бачу перед собою Карла Логана- гітариста Manowar.
Перебуваючи в ступорі, плюс гарна гулянка вчора, я відмовлявся вірити своїм очам. Пішли до свого столу обговорити цю подію. Значить, решта мазерфакерів також живе в нашому отелі. Вирішили спробувати сфоткатися з ними.
Ми навіть підготували композиційно кадр, але Логан, виходячи з ресторану, навідріз відмовився фоткатися. Сфоткалися самі.

DPP_1060

DPP_1059

Коли їхав в ліфті нагору, в ліфт зайшов Донні Хамзик, ударник, якого я не одразу впізнав. Я сказав, що ми з друзями з України, де живе багато фанів Мановару, і що проїхатися з ним в ліфті- для мене фантастика.
Він сказав, так, ми не були в Україні ще ні разу. Але я по себе подумав, що це трапиться мабуть не скоро через путлера. Доречі, Хамзик - американець польського походження, він барабанив на їхньому дебютному альбомі, потім його змінив Скотт Колумбус, якого, через смерть по нез'ясованій причині, знову змінив Донні.
Ми з ним класно поспілкувалися, але в фото він відмовив, посилаючись на умови контракту.
Вирішивши спробувати завтра ранком після концерту, ми в дощ пішли дивитися Катовіце.
Отель порадував парасольками, які можна було взяти з собою біля виходу.

DPP_1065

DPP_1064

Ходити довго не могли, всі помочили ноги. Бар, до якого прямували, виявився зачиненим, тому впали в першому, який трапився.
Раптом зайшли двоє польських фанів, на яких випробували кричалку, вони відгукнулися та підсіли до нас пити пиво.

IMG_3912

Ми обговорили з ними політичну ситуацію, хоча однією з умов подорожі було табу на розмови на політичні теми. Але то між собою, а з поляками було можна, тому хранителі традицій порушеннь не виявили.
Тут ми взнали, що у поляків теж є кричалки на теми України та путлера.
"Україна- не путІна!!!!!!" Ось так.
Вийшли на двір, співали пісні, все є на відомому відео. Спитали, чи є в нас прапор, звістно- є, сказали сфоткаються з нами та українським прапором на концерті. Така тепла вийшла зустріч з польськими фанами.

DPP_1062

DPP_1063

Потім ще трохи походили, та пішли пити пиво "Warka"

DPP_1066

Я взагалі до польського пива відношуся прохолодно, зате кухня польська- це вещь. Це я знаю ще з 1993-го року, коли челнокував разом з батьками.

Але бути в Польщі, і не поїсти флячок, це взагалі якось...
Компанія розкололася, частина пішла до готелю, а ми втрьох з Пашою та Сергієм почали шукати флячки. Виявилося, що журек є скрізь, а флячки - проблема в Катовіце. Ми їх таки знайшли в якомусь пребадильнішому генделі з клієнтами алкашистого вигляду. Замовили, але горілки там не наливали, під флячки хотілося міцнішого ніж пиво, довелося бігти в жабку. Господиня дала нам келишки, ну власне, почалася генеральна підготовка до концерту. Ще знаходячись в пошуках флячок, не раз
випробували other bands play- Manowar kill на інших фанах, які снували по Катовіце в пошуках випити-закусити, в 90% випадків спрацьовувало.
DPP_1067

Щоб таки побачити концерт, хтось розумний з нас оголосив тиху годину, і ось гарно відпочивши ввечері 17-го травня 2014-го року , ми вирушили до Сподеку- так звався концертний зал.
Дивіться уважно, Паша без куртки, він забув її в генделі з флячками.
DPP_1068

Біля самого Сподеку провели коротеньку фотосесію.

DPP_1069

Людей на Мановар прийшло не дуже багато, десь я чув про 6000 фанів, не знаю, накупивши мерчу та здавши в камеру схову, пішли до зали, але мене не пустили з маленькою камерою, хоча в амстері ніхто навіть не глянув на неї. По цій причині фоток з самого концерту в мене немає.
Без особливих зусилль пробралися в майже перші ряди, та почали розважати поляків співами на власний лад лірики Мановару, та знанням польських поганих слів та перекладом їх на українську та російську. Ми їх вразили. Приведу цитату з спогадів пр це одного фана, які були опубліковані на одному з польських метал-ресурсів.

Ci, którzy przybyli na koncert Manowar, dobrze wiedzieli dlaczego tu są. Nie odnotowałem osób przypadkowych, choć pewnie takie były. W powietrzu unosił się spory entuzjazm, a szczególnie wewnątrz "Spodka", kiedy co rusz skandowaliśmy nazwę kapeli oraz ukute przez nią hasła, jak "Hail, hail, hail and kill", "kings of metal" i - szczególnie popularne - "kill with power! die! die!", za które pewien jegomość obdarzony piekielnym wokalem zebrał wielkie owacje. Kiedy wlazłem na złotego cyrkla, było już trochę ludzi. Pierwszy szereg należał do obcokrajowców, jak się domyślam z fanklubu, wpuszczonych trochę wcześniej decyzją zespołu. Strasznie nadęta ekipa, która miała ochroniarzy po swej stronie, bo kiedy tylko próbowałem znaleźć miejsce pod barierkami, to takiego hałasu narobili, że zaraz miałem "żółtych" na karku. Trochę się poprzepychaliśmy, lecz w końcu jakoś się dogadaliśmy, co nie zmienia faktu, że to pulki grochowe.

przypadkowych- то не припадочних, а випадкових Тобто чувак акцентує, що більшість тих, хто прийшов, був в ТЕМІ.
Коротше, ми там obdarzony piekielnym wokalem zebrał wielkie owacje,

І тут почалося.
Першою була "Manowar"- пісня з дебютного альбому.

"Oooh, Manowar
Born to live forever more
The right to conquer every shore
Hold your ground and give no more".

Сет був передбачуваним, в основному Kings of Metal плюс все старе, добре.

Manowar
Blood of My Enemies
Brothers of Metal Pt. 1
Sign of the Hammer
The Lord of Steel
The Dawn of Battle
The Warrior's Prayer
Blood of the Kings
Kingdom Come
Heart of Steel
Bass Solo / Sting of the Bumblebee
Wheels of Fire
Hail and Kill
Kings of Metal
Encore:
Warriors of the World United
Black Wind, Fire and Steel
The Crown and the Ring (Lament of the Kings)

ну хіба ще лорд оф стил з крайнього альбому.
Була Blood of My Enemies, з якої почався мій Мановар. Перерв між піснями не було, хлопці лупили один бойовик за другим. До нас з Пашою прибилася юна паненка на ім'я Патриція, довелося її оберігати від штовханини, яка після Амстеру мені здалася дитсадочком.
На The Warrior's Prayer показали відеоряд про події, які описані в тому оповіданні, пустили польські субтитри, яке дідусь розповідає онуку. Коротше a real STORY, я себе відчув в 1988-му, коли цей шедевр вийшов в світ. Як дідусь , коли був young , зустрів металевих королів.
Ну і звістно, коли він промовив they were metal kings!!!!
Що тут почалося!!!!
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а ваа-аааа--аааа-а-а-а-а-а!!!!!
тиридим-тиридим-тиридим!!!!!
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а ваа-аааа--аааа-а-а-а-а-а!!!!!
тиридим-тиридим-тиридим!!!!!
Почалася моя улюблена надшвидка Blood of the kings!!!!
Третій раз на Мановарі, але цю живцем чув вперше. Було супер!
За надшвидкою Blood of the kings була повільна Kingdom Come, яка перейшла в культову Heart of Steel, де Адамс в 1988-му розкрив свій потенціал як вокаліст. Дехто бубонить, мовляв, Адамс вже не той, не знаю, або я був такий як треба, або з голосом в нього все добре з поправкою на вік, все-таки, йому вже 60 років, як і Дімайо.
Потім Дімайо лишився сам на сцені, щоб зіграти бас-соло Bass Solo / Sting of the Bumblebee .
От я досі не знаю, на чорта було перезаписувати, можна було просто оголосити юбілей культового альбому, та просто їздити по світу і грати його весь цілком.
Бас соло перейшло в дуже швидку Wheels of Fire , потім Hail and Kill і одразу ж Kings of Metal
Ми з юною панянкою Патрицією досхочу накричалися "Manowar kill!!!!!!!!!!!!"

Мановари пішли зі сцени, але нічого не скінчилося, через пару хвилин почалися метаморфози в дусі Дімайо.
Він неспішно ходив по сцені з мікрофоном та банкою пива тіскі в руках, почав мовити польською. Не знаю, він завчив свою промову, чи користувався відеосуфлером, але це було круто.
Він висловив слова подяки за теплий прийом, Мановар вперше в Польщі, пишався польською мовою Dla nas najważniejsze, że część przemowy odbyła się w języku polskim, bo - nasz język jest językiem bohaterów. (героїв)
Висловив слова захоплення польськими фанами jesteście najbardziej zajebistymi metalami , "najwięksi Manowarriors są w Polsce" а наступне взагалі всіх порубило: "jeśli nie szanujesz Manowar, to spierdalaj"
ну і "jeśli nie szanujesz Polski, to spierdalaj" похвалив польських пивоварів "ten browar jest dla wszystkich fanów"
Почали грати Warriors of the World United , класну пісню, і так зробили, щоб фани під кінець співали, і світло так зробили, ніби ми і є Warriors of the World
Закінчили традиційно Black Wind, Fire and Steel з рванням струн Дімайо в кінці. Музиканти попрощалися та поїхали до отелю Анжело, ми ж під фанеру The Crown and the Ring (Lament of the Kings) пофоткалися з поляками з нашим прапором, попили пива в фойє, та й побрели в сторону отелю, не забувши зайти в піцерію, де поділилися враженнями від концерту.
Коли повернулися до отелю, надворі застали картину маслом, стояв пір горою, нашим поставили столик , і іще якийсь чувак прибився. Виявилося, що він з Калінінграду (Кенігсбергу), приїхав, як і ми на концерт ми з ним випили, поділилися враженнями, відгукнулися на його пропозицію сфоткатися з паспортами українським та російським, мовляв все добре.

DPP_1070

Але цей хлопець лишив за собою гидкі спогади, постійно звав нас хахлами, а коли допивали другу пляшку віскі, спитав:"Слышьте, хахлы, а чё вы меня до сих пор не пиздите?".
Тобто, він свідомо провокував нас на такі дії. Відповіли, що усьому свій час.
Отакої.
Зате ми сфоткалися з класним колорітним дідусем, я припустив, що він звукоінженер, хоча цьому нема підтвердження.

DPP_1058

Ви тільки погляньте, на його вбрання. Все шите на заказ. Особливо вражали чобітки. Ні і бейджик Manowar.

Зранку була спроба сфоткатися з групою номер два. Але нічого не вийшло. Засмучені випили по келиху пива та поїхали дивитися Аушвіц. Поїхала частина компанії, решта збиралася до Кракова. Ну а двійка самих завзятих вирішила як слід відвідати ресторан нашого отелю.
Я не буду тут розповідати про побачене, можете уважно прочитати тут, в цілому, збігається.
Можу від себе добавити, що слід усіх бажаючих побігати з колорадською стрічкою та покричати "путинпАмАгИ!" слід повезти туди.
Повернувшись з Аушвіцу, душа просила залити побачене чимось міцним.
ми все-таки потрапили до того пивбару, який вчора був зачинений, там нас пригостили хендмейд пивом, та давали слухати платівки. Серед конвертів я знайшов польське видання Sabbath.

DPP_1074

DPP_1073

Ми все-таки знайшли гарний заклад з флячками, де душевно посиділи. Старший обмежив нас в горілці, але завтра ми зрозуміли, наскільки він був правий.

DPP_1072

DPP_1071

Все було чудово, дякую усім за чудову компанію, за чудові враження.
Сподіваюся всіх побачити на AC/DC.
Дякую за увагу, далі буде...


  • 1
Чувак, ну у тебя и память.
Я с 2007 года помню только Джмитрия... и собачий холод на улице :)
А ты еще сет лист и какие то подробности.

Про Польшу - ниче так вышло, хотя первый день скомкано :)

Ну... не перебільшуй. Сет я пам'ятаю в цілому, для достовірності іду на setlist.fm, невже ти не пам'ятаєш "We are not Iron Maiden, not Judas Priest, not fucking Metallica- we are Manowar!!!"???

Походу, в день концерта мне было жарче всех :)

какого все в куртах а я в майке :) да еще и маленькой.. От лять..

класно підігрілися!!!

  • 1
?

Log in

No account? Create an account