Previous Entry Share Next Entry
Про Зальцбург
sandman1975
00001257.JPG

Ночівлю я знайшов в Henndorf am Wallersee, це в 17 км від Зальцбурга, тк як в самому Залцбурзі не знайшлося апартаментів. Прибули ми вже десь в 20.00, все було заперте, а я не прочитав в умовах поселення, що адміністрація знаходиться в отелі на озері. На наше щастя нам трапилася фрау, яка нас провела пару кілометрів на автомобілі до озера, де ми владнали всі питання, ми їй були дуже вдячні.
На авто в центр Зальцбурга краще не суватися, тому ми лишили біленького практично за містом на величезному паркінгу системи park and ride. Туди кожні 10-15 хвилин ходить тролейбус, за 14 євр ми купили квиток, який дозволяв біленькому стояти на паркінгу, а сімейству цілий день користуватися громадським транспортом.

00001268.JPG

00001267.JPG

00001266.JPG

На мій погляд, дуже зручно. Сторонній транспорт таким чином взагалі не потрапляє до центру.
Громадський транспорт Зальцбурга представлений в основному тролейбусами, на відміну від Відня, де їх взагалі немає.

00001242.JPG

00001241.JPG

Причому деякі з них помимо електроустановки обладнані дизелем, "рожки" прибираються і тролейбус стає автобусом, так робиться на ділянках, не обладнаних електромережею. Їхати таким тролейбусом одне задоволення.

Перед подорожжю ми випадково подивилися фільм "Звуки музики", всім рекомендую, в 1965-му він взяв три Оскари, знімали його в Зальцбурзі, тому нам хотілося окрім всього трохи побувати в тих місцях.
А ось і одне з них:

00001232.JPG

00001231.JPG

Палац Леопольдскрон. Цікава його історія. Побудували його в 1736-му. Не буду втомлювати повною іторією, перейду до самого цікавого.
У 1918 році палац Leopoldskron купив Макс Рейнхардт, в той час найвідоміший театральний імпресаріо Європи. Він був співзасновником Зальцбурзького фестивалю. Замок був в дуже застарілому стані. Рейнхардт почав роботи по реставрації і реконструкції палацу. За допомогою Зальцбурзьких майстрів були відреставровані сходи, Великий і Мармуровий зали. Завдяки творчій натурі Рейнхардта в палаці з'явилися бібліотека і венеціанський номер. А решта кімнати використовувалися для театральних постановок, так як за задумом метра, в театральних п'єсах, публіка переходила з однієї кімнати в іншу, змінюючи, таким чином, декорації. У замковому парку був побудований театр в саду, зі ставком на тлі гори. За ці роки Leopoldskron став важливим місцем зустрічі для театральних діячів, письменників, композиторів і акторів з усієї Європи. Макс Рейнхардт вдихнув в замок Leopoldskron нове життя. Ера Рейнхардта закінчилася під час Другої світової війни. У 1938 році нацисти конфіскували замок як "єврейську власність". Рейнхардт, який в той час жив і працював у Голлівуді, не повернувся в Leopoldskron. Він помер в 1943 році в Нью-Йорку. У листі до дружини, австрійської актрисі Елен Thimig, Рейнхардт писав: "Я жив вісімнадцять років в Leopoldskron, дійсно жив, і я зробив його живим. У мене кожна кімната, кожен стіл, кожен стілець, кожен світло, кожна картина жила. Я любив його, не відносився як до чогось буденного. Це були мої найкращі, найбагатші і зрілі роки. Я втратив його, чи не скаржачись. Я втратив все, що туди приніс. Це була справа всього мого життя ". Під час Другої світової війни замок Leopoldskron використовувався нацистами як літня резиденція і гостьового будинку. У 1945 році він був повернутий спадкоємцям Макса Рейнхардта. Елен Thimig, вдова Макса Рейнхардта, дозволила використовувати замок як майданчик для проведення форумів для міжкультурного і міждисциплінарного обміну. З 1947 року замок Leopoldskron є домом для міжнародної некомерційної організації Зальцбургский Глобальний семінар. За ці роки сюди регулярно приїжджають гості. Більш 530 семінарів були проведені тут. Основна мета даних семінарів подолання культурних, расових, політичних, ідеологічних та географічні відмінності в світі. Зальцбурзький Глобальний семінар надає нейтральну, незалежну платформу для діалогу і своїми партнерами запрошує лідерів, експертів і видатних діячів для обміну знаннями та досвідом на найвищому професійному рівні. Гості можуть пообідати, як архієпископ, в чудових кімнатах палацу. Ресторан, розташований в замку, доступний для проведення банкетів і незабутніх подій, а також для культурних програм і вистав. Тут так само діють: бібліотека, конференц - зали, переговорні кімнати. З 2014 року в замку працює готель «Hotel Schloss Leopoldskron».
Так що це приватна власність і потрапити туди непросто, кажуть, клієнтам отелю, який у флигелі, можна.

00001233.JPG

Бабульки- велосипедистки.

Прогулялися біля палацу Мірабель.

00001239.JPG

00001238.JPG

00001237.JPG

00001236.JPG

00001235.JPG

00001234.JPG

Сходили в будинок Моцарта. Насправді, це відновлений будинок, тому що в 1944-му під час бомбардування будинок був зруйнований на 90%, і лише в 1994-му його повністю відновили за планом, який дивом зберігся.

00001244.JPG

00001243.JPG

00001240.JPG

Були й в будинку, де народився Моцарт.

00001246.JPG

Тут експозиція була куди багатшою, збереглися інструменти, на яких грав юний геній, чимало картин та особистих речей.
26 років, з 1747 по +1773 рр., Сім'я Моцартів жила в Зальцбурзі на третьому поверсі за адресою Гетрайдегассе, №9.
Адресу в вільному перекладі можна трактувати як «Пшеничний провулок», №9. Саме тут 27 січня 1756 року народився Вольфганг Амадеус Моцарт. Власником будинку був звичайний бакалейщик, Йохан Лоренц Хагенауер, але він був великим другом Моцартів і зіграв значну роль в розкритті юного Моцарта як таланту. Його пам'ять шанують досі.
Прогулялися по Гетрайдегассе, місцева влада примусила всі відомі бренди вивіски на цій вулиці зробити, як кажуть в Одесі "в єдіном стілє":

00001251.JPG

00001250.JPG

00001249.JPG

00001248.JPG

00001247.JPG

Авоськи нікому не треба?

00001252.JPG

Знайшли прикольні огірки.

00001253.JPG

Тонель був схожий на бомбосховище

00001254.JPG

Погуляли по абатству

00001256.JPG

00001255.JPG

Піднялися на фунікулері в фортецю Хоензальцбург. Звідтіля був чудовий вид на красиве місто та річку Зальцах.

00001260.JPG

00001257.JPG

На таке можна дуже довго дивитися, що ми й робили.

00001258.JPG

Паша колись писав про відро з монетами біля Дюка, таких бізнесів чимало в світі, - фонтан Треві в Римі один чого вартий. Головне- щодня прибірати "зайві" монети.

00001259.JPG

00001262.JPG

00001261.JPG

В інший бік відкривався не менш красивий вид. Ці місця добре показані в фільмі "Звуки музики".

00001263.JPG

Вкотре бачив інформаційну таблицю про місця, які варто відвідати, дуже цікаво, до того ж я не люблю наполегливих зазиваннь на екскурсії.

00001264.JPG

Знайшли ми й кондитерську Furst, інтернети пишуть, що саме тут виробляють справжній Mozartkugel Salzburger, а все, що в магазинах в червоній упаковці- то всього лише фабричний аналог. Купили там тих кюгелів, дійсно ці були добріші.

00001265.JPG

Ось і отримали ми уявлення про чергове австрійське місто. Якщо Відень поза конкуренцією, то якщо порівнювати Зальцбург та Клагенфурт, я б останньому б віддав перевагу.





?

Log in

No account? Create an account